У південній Каліфорнії стався випадок, який шокував волонтерів: трирічного собаку на прізвисько Люїс віддали до притулку після того, як власники обрали видалення очей замість лікування інфекції.
Що сталося: Люїс — мікс лабрадора й вівчарки, якого привезли в Helen Woodward Animal Center після того, як попередні господарі вирішили не оплачувати терапію для інфекції очей. Натомість тварині зробили енуклеацію (видалення очних яблук), а згодом відмовилися від нього — залишивши в притулку.

Після операції Люїса спочатку доправили в місцевий притулок у місті Калеїксико, проте команда Helen Woodward організувала перевезення собаки до свого центру, де йому надали необхідний догляд і діагностику.
«Коли люди заводять тварину, вони беруть на себе довготривалі зобов’язання — уважність, витрати на харчування і лікування. Часто безкоштовні підходи до придбання тварини призводять до непрорахованих наслідків», — наголосили в центрі, підкресливши, що віддану любов тварин важко переоцінити.
Стан і потреби Люїса: крім сліпоти, у собаки виявили й старі травми — імовірно наслідки наїзду: він кульгає і поводиться стривожено в незнайомому оточенні. Попри пережите, Люїс залишається ласкавим і тягнеться до людей.
- Вік: приблизно 3 роки
- Порода: лабрадор-овчарський мікс
- Стан: без очей після операції, має стару травму ноги
- Психологія: нервовий у нових місцях, але прив’язується до людей
Після первинного догляду Люїса перевели до тимчасової родини — фостера — де він почав пристосовуватися до життя без зору. Фостери допомагають собаці відновлювати довіру, вчать орієнтуватися в домашньому середовищі й відновлюють базові навички.

Який дім потрібен Люїсу? Центр шукає постійну родину з урахуванням його особливостей. Ідеальні умови включають житло на одному рівні (без сходів) та можливість присутності людини вдома під час адаптації — робота дистанційно або гнучкий графік буде плюсом. Центр також готовий надати допомогу новим опікунам:
- безкоштовна тренувальна сесія;
- партія корму і ласощів для першого періоду;
- поради щодо догляду за сліпою собакою.
Ці пропозиції покликані полегшити перехід і підвищити шанси на успішну адаптацію у новому домі.
«Наша мета — знайти Люїсу сім’ю, яка розумітиме його потреби та готова вкладати час і турботу», — кажуть у центрі, додаючи, що правильні умови забезпечують тварині повноцінне життя навіть без зору.
Що можна винести з цієї історії:
- Тварини — це довгостроковий обов’язок: лікування і догляд коштують часу та грошей.
- Навіть після поганого досвіду тварини здатні довіряти людям й дарувати любов.
- Притулки і фостерські родини відіграють ключову роль у реабілітації і пошуку постійного дому.
Порада для потенційних власників: якщо ви думаєте про взяття тварини, підготуйтеся матеріально й емоційно — особливо якщо йдеться про особливих підопічних, які потребують додаткового догляду.
Висновок: Історія Люїса — болюча нагадка про відповідальність власників тварин, але й історія надії: завдяки роботі притулку та фостерів собака отримав шанс на краще життя. Він уже проходить реабілітацію в тимчасовій родині і потребує люблячого й терплячого постійного дому — житла без сходів і людей, які можуть бути поруч у період адаптації. Helen Woodward надає підтримку майбутнім опікунам, щоб зробити перехід максимально комфортним для Люїса.
Коротка хронологія подій:
- Виявлена інфекція очей — власники відмовилися від лікування.
- Люїсові зробили операцію з видалення очей.
- Собаку залишили в притулку у Калеїксико; згодом перевезли до Helen Woodward.
- Діагностика показала стару травму ноги; Люїс переданий у фостерську родину.
- Центр шукає постійних опікунів із відповідними умовами та надає допомогу при усиновленні.
Як допомогти: підтримка притулків, відповідальне усиновлення та інформованість про витрати на утримання тварин допомагають уникати подібних історій у майбутньому.






