Коли наші чотирилапі засинають, більшість з них звично згортаються клубочком і тихо дрімають. Але Ніко — високий та довгий ібіценський гончак — не вписується в цей стандарт: його тілобудова й індивідуальні звички змушують його щовечора винаходити нові пози для сну.
«Ми часто знаходили його в таких позах, що важко повірити, ніби це зручно, — казала його господиня. — Але йому, здається, байдуже: він просто знаходить місце і засинає».
Породна особливість Ніко — його значний зріст: ібіценський гончак зазвичай досягає приблизно 23–29 дюймів у холці, тобто він лише трохи нижчий за великого датського дога. Через свої габарити Ніко часто займає такі пози, що члени родини спочатку приймають їх за схоплення або незручність, а потім — за ще одну дивакувату звичку.
Одного вечора ситуація набула особливого відтінку: бажаючи бути якнайближче до батька, Ніко влягся на диван і підсунув голову під стегно чоловіка так, що в темряві це виглядало майже як кадр із фільму жахів. Родина, прокинувшись і побачивши це у вимкненому світлі, на мить подумала, що собака застряг або щось не так.
- Прізвисько: у родини — «Претцель-Бой» через химерні вигини тіла під час сну.
- Реакція власників: хвилинне здивування, перевірка на дискомфорт і вибух сміху, коли виявилось, що з собакою все гаразд.
- Поведінка Ніко: абсолютно байдужий до галасу — він просто хоче тиші, темряви і близькості до людини, зручність підпорядковує своїм незвичним формам.
Після перевірки, що з улюбленцем усе гаразд, господарі не лише розсміялись, а й одразу сфотографували кадр — адже такі моменти швидко стають сімейними легендами. Ніко ж, схоже, і не здогадувався про шум: йому потрібно було лише темно, комфорт і близькість до батька.
Короткий підсумок: незвичні пози для сну у тварин часто зумовлені анатомією та звичками; вони можуть здивувати господарів, але зазвичай не сигналізують про проблему. Якщо власники сумніваються — завжди варто переконатися, що тварина не травмована й не застрягла.
Висновок
Ніко — приклад того, як фізіологічні особливості та індивідуальні вподобання формують дивні, але безпечні звички. Його «моторошна» поза наполовину розважила родину, наполовину нагадала, що домашні улюбленці мають свої правила комфорту. Мораль проста: коли мова про найдорожчих пухнастих — краще перевірити й усміхнутися, ніж панікувати. І не дивуйтеся, якщо завтра Ніко придумає ще більш химерний спосіб заснути — це вже частина його характеру.
